В рамках проєкту «Наші люди» розкажемо про Сергія Сапелка з Олександрівки та його проєкт «Озеленення берега Великого Аджаликського лиману і озера Небо»
- Як давно ви проживаєте на території Олександрівки?
- Моя сім'я проживає на території Олександрівки років 100, це те, що я знаю точно – вона одна з перших 10 сімей, які тут оселилися.
- Як з'явилася ідея озеленення? Чому саме озеленення?
- Я сам собі ще на це питання не відповідав ... Напевно, це почалося після поїздки в Межигір'я .... Ми побували там, побачили плюс мінус схожий рельєф і коли спустилися до київського водосховища, ми з дружиною подивилися і зрозуміли, що у нас же теж такі водойми, а де ж дерева? де ж вікові дерева? адже селу 200 років. Подумали, ну і все, вирішили, що на це багато грошей потрібно ... і забули.
- Причина, з якої обрали озеро Небо і берег лиману?
- Ми живемо недалеко від водойми, вона прісна, туди прилітають різні птахи, пелікани – часто ходимо до неї прогулятися і помилуватися краєвидами, подихати свіжим морським повітрям ... Прийшла осінь і недалеко від нашого будинку стався обвал, не дуже великий. Ходили там з сім'єю, і я сказав, що було б розумно посадити тут дерева. Так і була обрана ця територія.
Також ми зробили висадки і доглядаємо за деревами на території Олександрівської школи. Висадили червоні дуби і клени, явір... Хочеться, щоб шкільний двір був як європейські і американські навчальні заклади, у школярів було місце, куди можна вийти і посидіти під безпечними деревами. Тим більше, що дуб має високі фітонцидні властивості, володіє посухостійкістю, вони виростають високими, а клени по периметру шумопоглинаючі і пилоуловлювальні ... Та й буде дуже красиво з вересня по листопад, коли з'єднуватимуться червоні і жовті крони дерев...
- Хто Вас підтримував на початку, на стадії ідеї?
- Протягом всього часу мене підтримує моя сім'я, без них не впорався з такими обсягами роботи. У всіх моїх починаннях мені допомагає моя дружина і два сини.
- Як ставляться сусіди, знайомі, люди, які Вас знають до Вашої ідеї?
- Сім'я безумовно підтримує, як і хороші знайомі, куми і родичі. Деякі знайомі і односельці допомагають насінням, саджанцями чи порадами, надають посильну фізичну допомогу.
- Чому для висадки Ви вибрали саме червоні дуби, клен, бузину, граб?
- Почав дивитися, шукати, які дерева можливо вирощувати самому. Я є адміністратором Олександрівської спільноти в вайбері, одна жінка написала там щось про червоні дуби, погугливши, я зрозумів, що це таке, пізніше побачив їх в Умані і вирішив садити. Кілька перших десятків саджанців вона надала для посадки. А трохи пізніше зрозумів, що деякі саджанці можна і в Олександрівці знайти на певних територіях. На жаль, дерева вже старі, багато і зовсім засохли, залишивши після себе сіянці. Деякі саджанці клена, явора білого взяли з цих територій. Щось сам пророщую, щось люди приносили, пропонували, так воно й закрутилося.
- Чи складно було перейти від ідеї до активних дій (безпосередньо висадки)? Зіткнулися чи ви з якимись труднощами?
- Складно було остаточно сформовано повноцінну ідею. Зараз я розумію, що на початку допускав деякі помилки. Я зрозумів, що мені потрібно залучити людей – зробив ролик, опублікував його в ютубі, показавши, скільки чого я заготовав, які у мене є саджанці. Також ми з дружиною, гуляючи в різних парках, назбирали багато насіння, посіяли, на узбережжі, але, на жаль, через посушливий рок нічого не проросло. З жолудями в цьому році, думаю, все вийде ....
На першій висадці людей 20 було. Хтось приходив, хтось ішов, але люди працювали, воду брали з ставка, лопати привезли з собою. Ми тоді посадили більше 200 саджанців від 10 до 30 см.
- Чи є якесь фінансування на закупівлю саджанців і жолудів?
- Ні, є люди, які хочуть допомогти хтось приносить саджанці, насіння і жолуді, певну кількість коштів виділяється з нашого сімейного бюджету.
- Поливаєте чи саджанці перший час після висадки?
- Звісно. Не тільки перший час. Кожні два тижні ми їздили в школу і з 5 ранку до першої-другої години дня поливали безперервно. Воду привозили іноді з дому з собою. Є особливість поливу, кожен саджанець необхідно розкопати і полити 50-100 літрами води, в залежності від розміру. Воду не можна просто вилити, її потрібно підливати в міру вбирання, після чого корінь необхідно закопати і утрамбувати.
На водоймі теж ґрунт сильно пересихає, але там поливаємо зверху, не розкопуючи корінь. Червоні дуби, граби та клени ховали під маслини, вона колюча, захищає саджанці від тварин, мотоциклістів і інших чинників, які можуть нашкодити.
- Як багато часу Ви приділяєте цьому проєкту?
- Достатньо багато. Минулого літа практично весь вільний час витрачав на полив, дуже посушливо було. Саджанці вимагають догляду і поливу, насіння – підготовки для висадки ... Невеликий шматок землі я виділив вдома під насіння, яке в подальшому пересаджую на берег лиману.
- Скільки людей зараз вам активно допомагає?
- В основному зараз я цим займаюся сам з сім'єю. Робив пару зюорів, хто хотів приєднувався до нас. Також приїжджає школа йоги з Таїрова висаджувати горіхи. Вони купили 102 саджанця.
10 квітня с. Олександрівка та с. Нова Дофінівка підтримали ініціативу в рамках глобального екологічного проєкту «Озеленення планети» – висаджуємо 1 млн дерев за 1 добу в 100 країнах світу. На березі Великого Аджаликського лиману висадили 2000 саджанців. Віталій Прудніков, Євген Фатенков – спасибі за організацію! Всім хто приймав участь: люди – ви великі молодці, знайте це! Відновлюємо екосистему планети! Об'єднуємо людей землі!
- Наскільки складно Вам дається реалізація задуманого?
- Складно. Не можна сказати, що неможливо виконати, але складність є: з поливом (літо для нас було особливо нелегким), з організацією людей, підготовкою посадкового матеріалу. Не планую займатися цим все життя, років 5, максимум 10. Також я зробив на території школи захисні огорожі для саджанців, пізніше сформую крони. Розумію, що ніхто цим поки не буде займатися, а у мене є уявлення і бачення картини.
- Що відчуваєте зараз, через рік після перших посадок, коли вже видно результати праці?
- Я задоволений результатом, але є трохи відчуття тривожності. Дивлюся постійно прогноз погоди.
- Яким ви бачите озеро Небо і берега лиману через 10-15 років? Чи буде ця територія для сімейного відпочинку або єднання з природою?
- Так звичайно. Сподіваюся за цей час буде багато дерев, під кронами яких буде здорово відпочивати і слухати спів різних птахів, а також спостерігати за білками.
- Яку територію за площею плануєте засадити?
- Почали ми з невеликого п'ятачка 50 на 80 метрів приблизно, вже підбираюся до берега озера. Хочеться, звичайно, що б вся водойм була засаджена по березі, буквально по дереву, все добре в міру. І птиці тоді з'являться зовсім інші, і тварини, сподіваюся, що колись перестануть полювати і все змінитися. Дуже багато тварин заходять на ці території – козулі, білки, фазани, але вони не мають чим харчуватися, тому вони йдуть.
- Як ви думаєте, скільки часу Вам необхідно, що втілити все задумане?
- Думаю 5-10 років. Ну а якщо у нас вийде швидше засадити лиман певними деревами, це буде здорово, тоді кінцевий результат встигнемо побачити вже і ми, не тільки наші діти, внуки. Це буде гарно! Вода в нашому лимані зелена, на тлі неї червоні дуби будуть дуже гарно виглядати.
- Є люди які, будь-яким чином перешкоджають вам в посадках?
- Ні, не зустрічалися. Є абсолютно байдужі і це в принципі нормально.
- Є ідеї для подальших планів?
- Поки що ні, але як показала практика вони можуть з'явитися в процесі.
- Пару слів, як побажання для читачів?
- Я недавно прочитав фразу, буквально пару днів назад, думаю, вона добре підійде: «Думай глобально, дій локально»!