Коли ми маленькі, ми залежні від усього, від батьків, від випадковостей, від природи, від людей ... Але коли ми ростемо, ми починаємо розуміти, як влаштований світ і що треба, щоб в ньому, не тільки виживати, але й жити!
Нам, вірніше нашій країні, вже не мало років і ми не можемо сьогодні сказати, що ми ще зовсім маленькі.
Безумовно, країна – це не дитина і для її розвитку треба більше років, але ми не починали з нуля, у нас багато було і ми поки що більше втратили, ніж придбали ...
Однак найголовніше, що ми повільно і впевнено починаємо розуміти, що не тільки ми залежимо від країни, але і країна залежить від нас, і якщо ми припинимо жити за принципом «моя хата скраю», то можливо вже завтра, наша «українська хата» буде найбільшою і успішною державою Європи!
Треба тільки захотіти!
І нехай ми не зможемо завершити розпочате, але наші діти або онуки зможуть пишається нами!
Давайте вірити в себе і країну і робити все для її майбутнього!
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
